- Йоанна, ви польська актриса, але зіркою стали завдяки російському серіалу і ось знову знімаєтеся в Росії. Виходить, в рідній Польщі вас не розгледіли?
- Чи не розгледіли? (Сміється.) Ну, це так часто буває. Потрібно просто потрапити на свою роль. Роль Анни Герман мені була, мабуть, судилося, і неважливо, де це знімалося, у Польщі або в Росії. Головне, що вона збіглася з моїм чином, і мені вдалося передати його на екрані. Так вийшло, що і російські глядачі змогли це побачити, і польські. У мене була пропозиція зніматися і в Польщі в телевізійному серіалі, там так само влітку починалися зйомки, як і «Тальянки» в Росії. Але російський сценарій мене зацікавив більше. У Польщі кіноринок набагато менше, а тут у вас маса можливостей показати себе, для мене це ново і тому цікаво. Також важливу роль зіграли і особисті причини: мій другий дитина ще зовсім маленький, а зйомки польського серіалу починалися раніше. Прийнявши пропозицію зніматися в «Тальянки», я змогла на два місяці довше побути зі своїм синочком. Але Польща - це все-таки моє місце на землі, і я б хотіла там теж зіграти якусь дуже красиву роль. Може бути, в театрі. Тепер, коли я вже народила двох дітей, посиділа якийсь час вдома, пограла в серіалах і фільмах, хочеться знову повернутися до театру.
- І давно ви вже в Санкт-Петербурзі?
- Зйомки у нас йдуть з 10 серпня. Спочатку ми знімали натуру під Санкт-Петербургом, недалеко від Старої Ладоги. А з вересня переїхали безпосередньо в місто і знімаємо тут в дуже цікавих для мене місцях. Наприклад, в Кронштадті. У Росії всюди відчуваєш себе так, як ніби поринаєш в історію. Здається, що всі події відбувалися не колись давно, а ось прямо тут, і ти все це можеш помацати руками. Наприклад, недавно ми знімали в будівлі, яку ще кілька років тому було діючої в'язницею. І я так чітко відчула всю негативну ауру цього місця, що мені було психологічно важко і неприємно там зніматися. Але коли через кілька днів ми почали знімати в прекрасному бальному залі, де моя героїня з головним героєм танцюють вальс, в мене знову з'явилися сили для подальшої роботи.
- Але роль, яку ви виконуєте, вам, очевидно, до душі?
- Вона відразу сподобалася, тому що мені була невідома ця історія. Я взагалі про післявоєнні роки в Росії нічого не знала. Ми вивчали якісь події в школі, але це все-таки підручники, і ти не завжди знаєш, що правда, а що ні. Моя героїня закохується в російського офіцера, який потрапляє в полон в Італії, виходить за нього заміж, у них з'являється дочка. Але потім війна закінчується, і він, російська людина, тужить за батьківщиною, хоче повернутися. Але в Росії його відразу ж забирають на допити, вважаючи іноземним шпигуном, і вже не випускають назад. Мені дуже близька ця історія, тому що я можу уявити, як складно жилося тут людям в ті роки, коли після війни доводилося починати все заново, ніхто навіть паспортів не мав, цілі родини відправляли в табори за помилковими доносами і звинуваченнями. Це було по-справжньому страшно. І ось коли моя героїня потрапляє в цю обстановку, її життя відразу ж змінюється, як і вона сама.
«Коли мені запропонували записати диск з піснями Ганни Герман, я сумнівалася, чи повинна в цьому брати участь. Адже я тільки передала на екрані її образ, щоб люди ще раз про неї згадали ... ».
- Ви ж ще пам'ятаєте Радянський Союз, ви ж народилися в той час?
- Так, я була маленькою дівчинкою. Я народилася в 1984 році, шість років прожила в Радянському Союзі і тому знаю російську мову. Зі свого дитинства я добре пам'ятаю шоколадні сирки, за якими ми з дідусем ходили в магазин.
- Тобто по-російськи ви почали говорити з дитинства?
- Так. Хоча я народилася в польській родині і будинку у нас ніколи не говорили по-російськи, проте в магазинах і по телевізору я завжди чула російську мову. Дивилася російські мультфільми і досі співаю своїм дітям на ніч «Сплять втомлені іграшки». Мені здається, це дуже красиво. Тільки мені чомусь згадується, що всі російські мультфільми були якісь сумні й сірі. Друзів у мене серед російських ніколи не було. А знову говорити по-російськи я почала недавно, років п'ять тому.
- Як ваша польська сім'я опинилася в Литві, де ви народилися?
- Після війни змінилися кордони, і Вільнюс виявився в Литві, а перед цим Вільнюс і деякі землі Білорусії належали Польщі, там завжди проживало багато поляків. Поляки навіть заснували в Вільнюсі польський університет.
- Але потім ви вирішили виїхати надходити до Варшави і так там і залишилися?
- Так. Але батьки мої досі живуть в Литві.
- Вони-то зараз і допомагають вам з малюками, поки ви на зйомках?
- Вони зараз у Варшаві. З дітьми залишилися чоловік і моя мама, яка нам дуже допомагає. Одна я б не впоралися з двома маленькими. Старший уже ходить в садок, а молодший поки з моєю мамою.
- Чи не переживаєте, як там без вас маленький Ярема?
- Ні, він у надійних руках. Про нього дуже добре дбають і чоловік, і мама. Я тільки сумую за ним дуже, але така вже в мене робота.
- А я читала, що чоловік з дітьми повинен був приїхати провідати вас в Санкт-Петербург ...
- Поки тільки мама з Яремою приїжджали; в жовтні, можливо, приїдуть всі разом, щоб ми всією сім'єю подивилися це красиве місто.
- Ваш чоловік з розумінням ставиться до того, що ви зараз робите кар'єру?
- Так, він радіє, що у мене все добре виходить, що кар'єра розвивається.
- Але сам адже він не має відношення до кіно?
- Ні, Мирослав - інженер-інформатик.
У серіалі «Тальянки», зйомки якого зараз йдуть в Санкт-Петербурзі, у Йоанни Моро роль італійки, яка закохалася в російського офіцера. Кадр з серіалу.
- Йоанна, а як зараз приймають вас в Польщі? Ви ж після серіалу «Анна Герман» стали там шалено популярні. Ця хвиля вже стихла або все триває досі?
- Я дуже рада, що все вже трошки вщухає, як мені здається. Хоча, може бути, я просто цього не відчуваю, оскільки вже кілька місяців перебуваю в іншій країні.
- Після зйомок в серіалі «Анна Герман» у вас напевно з'явилися якісь диски, записи з її піснями?
- Так, у мене є і диски, і рідкісні записи її концертів в Росії, які вона вела сама, як конферансьє. Це дуже цікаво.
- Ви ж добре співаєте, і вам навіть пропонували записати диск з її піснями.
- Ми записали цей диск! Тільки перед його записом у мене були сильні сумніви, чи повинна я взагалі брати участь в цьому. Тому що все-таки це Ганна Герман - співачка, а я тільки передала на екрані її образ, щоб люди ще раз про неї згадали. Але продюсери запевнили мене, що це буде цікаво, і ми по-новому зробимо інтерпретації її пісень, що крім моїх на диску будуть пісні у виконанні ще двох співачок, які давно мають у своєму репертуарі твори Ганни Герман. Адже вона все-таки завжди була відомою в Польщі, а не тільки після цього серіалу.
- Під час підготовки до зйомок ви багато спілкувалися з чоловіком Анни Герман. Зараз ще підтримуєте зв'язок з ним?
- Звичайно, ми зідзвонюємося іноді і пам'ятаємо один про одного.
- А я читала, що в листопаді в Польщі ви повинні приступити до роботи над спектак-лем про Володимира Висоцького. Виходить, стикнетеся з ще однією зірковою особистістю у вашій творчій біографії. Що це буде за роль?
- Ми поки тільки думаємо на цю тему, тому я ще не знаю, що і як вийде. У нас є тільки сценарій, тому про постановку ще говорити рано. Все ще в стадії підготовки. Але це проект, в якому я дійсно хочу взяти участь.
- Поки перебуваєте в Петербурзі, встигли сходити в якісь музеї, подивитися місто?
- Звичайно, я була на закритті фонтанів в Петергофі. Мені дуже сподобався Ісаакіївський собор, я піднімалася туди на анфіладу, милувалася красивим видом. Сьогодні ось хочу сходити в Петропавловську фортецю, і ще у мене в планах відвідати театри - Александринский, Маріїнський, Молодіжний. Мені дуже подобаються російські актори, і особливо пітерські, з якими я зараз здебільшого знімаюся.
- А в Москву ще приїдете?
- У найближчих планах такої поїздки поки немає. Хоча у мене все так швидко змінюється, що складно говорити. Я сьогодні тут - завтра там. Але хочеться вже, чесно кажучи, якийсь час спокійно побути з родиною, щось вдіяти будинку. Це моє найзаповітніше бажання. Хоча я завжди говорила, що моє життя - все-таки гра. Хочеться зіграти ще багато цікавих ролей.