З моменту тріумфу на Венеціанському кінофестивалі фільму «Повернення» в 2003 році Андрій Звягінцев кожної своєї картиною підтверджує репутацію улюбленця кіноекспертів як в Росії, так і за кордоном. Сама біографія режисера дає привід поразглагольствовать про людину, для якого кінематограф є великий і щирою любов'ю. Майбутній режисер закінчив два акторських факультету: Новосибірського театрального училища і ГІТІСу. Але в театр не пішов, бо не був згоден з усіма змінами, які торкнулися цієї сфери на початку дев'яностих. Потім Андрій став постійним відвідувачем музею кіно, де і пройшов свої університети, а трудився при цьому двірником. Після невеликого досвіду роботи в рекламі і серіалах Звягінцев знімає те саме «Повернення», свій перший повнометражний фільм. Крім «Золотого лева» у Венеції картина отримала більше двох десятків нагород і номінацій в самих різних країнах, а критики одностайно назвали Звягінцева мало не генієм.
Несамовита сімейна драма «Вигнання», другий повнометражний фільм Андрія, пройшов з куди меншим тріумфом, проте фільми Звягінцева починають все більше інтригувати любителів кінодрам, а критики всерйоз говорять про новий художній мові і неймовірної сили візуальних образах, перенесених на екран режисером і його постійним оператором Михайлом Крічманом.
Андрій Звягінцев і актриса Мар'яна Співак на презентації фільму «Нелюбов» в Каннах
Геннадій Авраменко
Якщо сюжети «Повернення» і «Вигнання» розгорталися в майже вигаданому світі, то дія «Олени» перенесено в лощену столичний центр і в куди менш респектабельні спальні райони. Спочатку картина повинна була стати частиною великого міжнародного кінопроекту про апокаліпсис в самих різних його проявах. Однак погляди британського продюсера і російського режисера швидко розійшлися, і цілком ймовірно, що кожен від цього тільки виграв. С не меншими труднощами йшли і пошуки акторів, але всі муки коштували результату. Надія Маркіна, Андрій Смирнов і Олена Лядова постали в образах далеко не позитивних, але при цьому дуже харизматичних персонажів. Фільм отримав приз журі конкурсної програми «Особливий погляд» в Каннах, Гран-прі Гентського кінофестивалю в Нідерландах і російську «Ніку». А також титул одного з найважливіших російських фільмів останніх років, і оптимізм кінокритиків в даній ситуації не виглядає надуманим.
Як і багато режисерів, Андрій не уникнув романів з актрисами, а з Іриною Гриньовою прожив шість років в шлюбі. Однак в останні роки 53-річний режисер щасливий у шлюбі з кіномонтажером Ганною Матвевой. Пара виховує сина Петра
Геннадій Авраменко
Але якщо «Олена» була свого роду артпідготовкою, то «Левіафан» став справжньою бомбою. Настільки брутальний портрет сучасної Росії міг би зняти хіба що Олексій Балабанов, і не дивно, що навколо «Левіафана» розгорілася дискусія за участю мистецтвознавців, чиновників, священиків і всіх, хто відчув себе зачепленим сучасної киноверсией біблійної історії. Фільм отримав «Золотий глобус», був номінований на «Оскар» і вже на думку іноземних кінокритиків став однією з десяти кращих картин 2014 року. У Росії кіноспівтовариство відразу розділилося на тих, хто «за» і «проти», і запеклі дискусії в соціальних мережах не вщухали кілька місяців.
Актриса Олена Лядова зіграла в «Олені» та «Левиафане.» Разом з Андрієм Звягінцевим вони отримали за ці фільми вражаючу кількість нагород
Геннадій Авраменко
Навколо фільму «Нелюбов» ажіотажу куди менше. Проте творці картини отримали комплімент від Дмитра Медведєва і масу позитивних відгуків у пресі, але в основному в іноземній. Шанси на «Оскар» оцінюють по-різному. З одного боку, процедурний трилер на тлі духовної катастрофи виглядає вкрай сучасної реакцією на багато подій, що відбуваються в Росії і світі. І такий фільм може зацікавити кіноакадеміків. Але в той же час в шорт-листі номінації «Кращий іноземний фільм» у Звягінцева дуже сильні конкуренти. Втім, з «Оскаром» або без нього, «Нелюбов» вже стала однією з кращих кінодрам року, і все, що відбувається навколо цього фільму і інших картин Андрія Звягінцева, дозволяє назвати подібний жанр одним з найбільш конкурентоспроможних, якщо мова йде про міжнародні успіхи російського кіно.